Ми стали свідками бізнес-візіонерів на кшталт Стіва Джобса, чиї новаторські презентації захоплювали аудиторії по всьому світу, читаємо незліченну кількість бізнес літератури, проте все одно дивуємося, як людям вдається рухати прогрес та займати монополії на ринку своїми винаходами. Головним же є мовчазне питання, чи кожен з нас здатен на це.
Відповідь же криється у підході. Бізнес фокусується на продажах, що, звісно, цілком логічно. Але кожен етап, від створення та розробки до просування зараз побудовані так, щоб всі — від інженерів до маркетологів — були занурені у формули, аналітику та рекламні стратегії. Так, ці аспекти є важливими та цінними. Однак, щоб стати справжніми революціонерами у сфері технологій та маркетингу, потрібно щось більше. Щоб вирватись із посередності, потрібно вийти за межі фокуса на продажах і поставити ідеї та сенс вище за прибуток.
У день, коли Стів Джобс представив персональний комп'ютер, діставши його із простої сумки, вже існували більш потужні та продуктивні комп'ютери. Як і прототипи для їх вдосконалення. Але люди не мріяли про обсяг оперативної пам'яті чи швидкості процесорів. Натомість вони прагнули персональних комп'ютерів, які відображали б витонченість, зручність та естетику повсякденних побутових приладів, таких як телевізори та відеомагнітофони.
Так само, двадцять три роки потому, коли Стів Джобс вийшов на сцену і представив перший iPhone, вже існували “розумні” телефони, що пропонували чудовий зв'язок і довший час автономної роботи. Однак люди по-справжньому прагнули кишенькового комп'ютера — пристрою, який би втілював їхні мрії.
Секретний інгредієнт Apple це втілення мрій людей в життя, відобразити в реальності те, що ляди бажають. Але щоб це провернути, потрібно і самим бути мрійниками.
Одного разу, обмірковуючи ідеї, що лежать в основі Macintosh, Джобс навів у приклад холодильник.
Колись холодильники були масивними промисловими конструкціями, які стояли лише на складах або на борту кораблів. Сто років тому навіть найбільш інноваційні та модерністські архітектори не враховували холодильники, проєктуючи будинки та квартири. Натомість вони передбачали вентильовані комори або холодні підвали, оскільки збереження продуктів було постійним викликом, особливо влітку.
Одиниці могли дозволити собі встановити домашню холодильну установку, яка вимагала окремого приміщення для двигуна і компресора. Це була складна і громіздка витівка. Мрія про портативний холодильник, який міг би поміститися в невеликому просторі, не більшому за шафу, здавалася недосяжною.
Однак у 1927 році компанія General Electric представила домашній холодильник Monitor-Top - першу модель для масового ринку, яка перетворила цю мрію на реальність. Всупереч високій ціні — $525 (еквівалент $7,500-8,000 сьогодні) та Великій депресії, що вже розповзалась по континенту, Monitor-Top розійшовся тиражем понад мільйон одиниць, глибоко вплинувши на концепцію комфорту, харчову промисловість та архітектурний дизайн.
Стів Джобс мав хист знаходити влучні приклади. Порівняння з холодильником було таке: подібно до того, як ви без зусиль зберігаєте та дістаєте їжу, і комп'ютери повинні бути такими ж інтуїтивно зрозумілими та безпроблемними. Основна увага має бути зосереджена на їх використанні, а не на розумінні.
У 1968 році Алан Кей представив концепцію Dynabook — пристрою, що вміщав у собі риси сучасних персональних комп'ютерів, ноутбуків, планшетів і смартфонів. Візіонерський ескіз Кея мав елементи, що згодом стали реальністю в цих пристроях. Однак на той час такі досягнення існували лише в науковій фантастиці.
Навіть Кей та інші фахівці розуміли, що вони мріють, усвідомлюючи, що широке використання таких технологій — у далекому майбутньому. Прихід повсюдної комп'ютеризації залежав від мрійників, таких як Джобс і Возняк, які наважилися розширити межі та зробити мрії реальністю.
Визнаймо, що Apple не був єдиним майстром перетворення мрій на реальність. Інші першопрохідці наважилися перетворити ідеї, що здавалися футуристичними казками на реальні продукти.
Випуск мобільного телефону Motorola DynaTAC 8000X у 1984 році здійняв величезну хвилю ажіотажу. Багато хто з нетерплячих покупців були палкими шанувальниками пригод безстрашного капітана Кірка та його команди на борту корабля "Ентерпрайз". У цих пригодах герої користувалися бездротовими портативними пристроями для зв'язку.
Дивно, але необхідність створення та виведення мобільного телефону на масовий ринок тоді не була очевидною для футурологів. У фантастичному фільмі Стенлі Кубрика "2001: Космічна одіссея" доктор Хейвуд Флойд використовував спеціальний кабінний апарат для здійснення бездротових дзвінків. Motorola пішла на ризик, взявши за новинку непомірну на вигляд суму в 3,995 10,000 доларів (еквівалент 11,000 XNUMX-XNUMX XNUMX доларів сьогодні). Але вони зробили ставку на мрію і перемогли, закріпивши за Мартіном Купером славу "батька мобільного телефону".
Цей принцип поширюється не лише на сферу інформаційних технологій. Згадаймо Лі Якокку та його винахід "Мустанга": початкова базова модель "Мустанга" не була справжнім спортивним купе. Якокка використав прагнення мільйонів американців (і не тільки), які мріяли про спортивні автомобілі, але не могли їх собі дозволити. Створивши автомобіль на базі сімейного седана, який випромінював сутність швидкості навіть у нерухомому стані, Якокка полонив серця мрійників по всьому світу.
Генріх Нордхофф мав схоже бачення, коли перетворив Volkswagen Beetle на міжнародний автомобільний феномен. Його мрією було створити автомобіль, який би знаходився поза рамками соціального статусу і який можна було б придбати, не переймаючись думкою сусідів чи колег.
Мрії спрямовували шлях Томаса Едісона, братів Райт, Генрі Форад, Гільєрмо Марконі та братів Люм'єр, ведучи їх до неабиякого комерційного успіху.
Ви вже, мабуть, зрозуміли, до чого все йде: щоб стати по-справжньому успішним техно-гуру та вписати своє ім'я в історію людства, треба наважитися мріяти. Не тільки самому, а і сприймати ідеї, які пропонують інші, навіть якщо вони здаються божевільними та фантастичними.
Замість того, щоб "розв'язувати проблему користувача" або "продати продукт", опануйте мистецтво дарувати мрії (можна за скромну винагороду).
